/pol/ - Політика

Суть: обговорення, планування, створення та впровадження дієвої української мережевої політики та її подальші перпективи на волонтерських починаннях.

Завдання нитки безоcібному товариству та всім охочим:

------------ПЛАНУВАННЯ ТА СТРАТЕГІЯ------------
1.1 Визначення вектору та сфери роботи над розбудовою мережевої діяльності
1.2 Розробка конкретних задач для подальшого функціонвання, розвитку нитки та справи вцілому
1.3 Створення певної загальної інструкції з діяльності мережемої армії, осоновою якої має бути ті, хто знаходиться в українському культурному просторі.
1.4 Створення підвалин для подальшого автономного розвитку та існування цієї спільної справи.
1.5 Утворення максимально проукраїнського вектору політики цієї інструкції за державницьким принципом та з залученням широких верств населення
1.6 Обговорення вже поданих у цій публікації пунктів та їх доцільності

------------СФЕРИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ------------
ПЕРЕКЛАДИ
2.1 Визначення переліку необхідних до перекладу матеріалів з української на мови інших народів світу.
Допис задовгий. Натисніть тут, щоб переглянути текст повністю.

Російська імперія створювалася переважно німцями та українцями-малоросами. Це означає те, що кістяк російської державності був збудований в більшості завдяки чиновництву німецького походження та завдяки малоросійському духовенству. Ну ще свою роль звісно зіграло й козацтво. Чи ворожа це нам держава тоді? Звісно що ворожа, як і її прихильники. Ну це як в "Тарасі Бульба", син Тараса був непоганим козаком, але пізніше стає на бік поляків. Або як той мем з "Зоряних війн" про те, що ти мав боротись зі злом, а не вставати в його сторону і т.д.

Самостійники з'явилися бо великороси геть опрутніли.

Що думаєте про це все?

Плян порятунку України:
- ставимо Габсбурга на престол;
- міняємо алфавіт на латиницю;
- забороняємо православ'я;
- зносимо панельки.
А незадоволених на фронт.
На рахунок ОРДЛО: Одна ядерна боєголовка і всі справи. Росія не визнає що знаходиться на Донбасі, навіть якщо Донбас буде фізично знищений, вона не посміє оголосити війну відкрито.
>незворотні процеси рівня Хіросіми.
Це і добре. Росіяни не сунуться в радіоактивну зону.
Врешті-решт, це швидше, ніж рити море між Росією і Україною.

Що далі чекає Україну? Чи є шанс нарешті побудувати нормальну національну державу тоді, коли вже весь світ будує глобалізм? Якійсь сумні у мене особисто думки на цей рахунок...

Анон,якби конкретно ти став президентом України, то що би ти зробив для розвтку держави?

На жаль, політична кузня українців не змогла скувати настільки ідеальну катану, як расєянський націонал-більшовизм (ідеальна ідеологія для середньої русні, через ординську натуру фінно-угрів). Швидше за все, це пов'язано з тим, що якщо у східних сусідів ідеології лише деформуються, то у Древніх - вони просто вмирають. Ні, звичайно, з початку 90-их і до сьогодні, в безкрайніх степах аграрного суспільства зародилася пара-трійка парадигм, про які знають людей по 15, наприклад: Nаціократія, соціал-націоналізм або, давніший, виведений ще Донцовим, інтегральний націоналізм (при чому, значення першого слова зазвичай ніхто не знає). Загальною майже для всіх українців є фанатична і базова зацикленість на нації, що Ви вже мали помітити, вчитавшись у ці прекрасні назви. Справа в тому, що на території України націоналізм є взагалі базовим перком у всіх юнітів. Неважливо, які при цьому переконання у нього в інших сфера: що бородата молода людина у військовій формі, на марші Нацкорпусу, що ліберал на марші ЛГБТ - вони матимуть спільне, а саме самоусвідомлення себе як українців, а так само люта скажена ненависть до росіян. З другого випливає ще один базовий для всіх пункт, а саме: дуже гучна заява всім своєї непричетності до Рузкого міра (тм). Так і прийшли до щоденних реформ в українській мові, від усякої ліберально-націоналістичної інтелігенції, через що треба цю справу моніторити 24/7, щоб не помилитися в наголосі. Загалом, вище сказане, дає підставу зробити висновок, що в ідеальній українській ідеології, в будь-якому випадку повинен бути присутнім націоналізм.

Але на одному лише уга-буга-націоналізмі, зазвичай, далеко не заїдеш. З цього потрібно вивести й інші стовпи нашої свідомої ідеології. А ось тут вже буде складно, бо в Україні про політику знають тільки два слова: націоналізм і комунізм, але перше ми вже використовували, а друге забанено. З цього, доведеться провести більш глибокий аналіз стану справ і зануритися в глибини місцевої свідомості. І загалом, ми помічаємо важливий момент. Ніхто в Україні не вірить уряду. Взагалі. Якщо в Росії хоча б від широких верств населення може спостерігатися "Путінпрезидентміраураа", в Україні, якщо ви запитаєте рядову бабку або молоду людину про владу, то в їх відповіді мова швидше за все піде про розстріли. Як говорив Лесь Подерев'янський, в Україні взагалі будь-яку владу будуть ненавидіти, тільки через те, що це влада, і не важливо, як до цих людей ставилися до виборів. Так, робимо висновок, що... Так, блять, Допис задовгий. Натисніть тут, щоб переглянути текст повністю.

Майдан це була революція, переворот, чи щось ще?

На фоні процвітаючої ідеї гендерної рівності та феменізму, доцільно й нам долучитися то такої собі культурологічної "розвідки" у життя українок минувшини.
Поговорімо ж про українських жінок.
А йтиме мова про лад жіночого життя за часів Козаччини.
У часи Козацької доби, та й надалі, роль та соціальне життя жінки описувалося істориками дуже й дуже мало.
Проте активна присутність жінки в козацьких традиціях, фольклорі дає
підстави вважати, що її постать у козацькому суспільстві не розгляда-
лась як менш вартісна, ніж чоловіча. Щоб переконатись у цьому, досить вчитатися в рядки народних пісень і дум Козацької доби: "Образ матері, дружини, сестри,
нареченої змальовано тут із щирістю та реалістичним відображенням дійсності, яка не дає підстав сумніватися, що українським ідеалом краси й жіночості XVI — першої половини XVII ст. була жінка, гарна, “як зірниця”, “гнучка, як тополя”, з “рум’яним личеньком”, з “очима, як терен”, соціально активна, вільнолюбива особистість, водночас здатна
визволяти бранців, воювати з ворогом, керувати військовим загоном чи
управляти господарством."— писав культуролог Олександр Кривоший у своїй праці "Жінка у суспільному житті України за Козацької доби"

Регулювалося жіноче життя Литовським Статутом, де чітко прописана саме рівність між жінкою та чоловіком, правова незалежність їх тих часів, однаковий доступ до освіти. Те, що фіксувало соціальний статус жінки у суспільстві, його вагомість— це статки самої фізичної особи. Жінки-магнати, беззаперечно, мали абсолютний доступ до володіння латифундіями, маєтками, монастирями чи бібліотеками... Однаково з чоловіками приймали участь у сеймах.
На рівні з чоловіками мали право на володіння спадковим майном, проте на певних умовах, що стосувалися сімейних норм. Ці самі сімейні норми, що прописані Статутом, розповсюджувалися й на інші соціальні верстви.

Мали право на розлучення, і це стосувалося не тільки міщанства, але й селянства загалом. На рівноправних умовах розподілялися майно та право на дітей.
Допис задовгий. Натисніть тут, щоб переглянути текст повністю.

Що думаєте про ідентичність інгерманландців та інші регіональні пост-російські ідентичності типу сибіряків, уральців, залісців, поморів, прусів, білгородців, карелів, козаків, амурців, кавказців, ідель-уральців і т.д.?

Бажаю славне життя братнім народам!