No.53380
Почув таку думку, що діти пам'ятають стресові ситуації до кінця життя і ніколи насправді не забувають. Подумав про себе і згадав таке:
Коли мені було роки чотири, батьки колись посадили мене у вагон потягу, а самі пішли на інші двері (здається, кондукторша їм так сказала вже після того, як вони мене підсадили і закрила ці двері вагону). Секунд 20 я думав, що батьків я більше у житті не побачу.
Коли було років 5, батько п'яним пообіцяв купити мені приставку. Я радісний побіг на кухню до мами розказати про це, а вона на мене накричала, що у нас грошей нема на ці іграшки, яка приставка.
Хтось щось таке подібне пам'ятає зі свого дитинства?