No.53380
Почув таку думку, що діти пам'ятають стресові ситуації до кінця життя і ніколи насправді не забувають. Подумав про себе і згадав таке:
Коли мені було роки чотири, батьки колись посадили мене у вагон потягу, а самі пішли на інші двері (здається, кондукторша їм так сказала вже після того, як вони мене підсадили і закрила ці двері вагону). Секунд 20 я думав, що батьків я більше у житті не побачу.
Коли було років 5, батько п'яним пообіцяв купити мені приставку. Я радісний побіг на кухню до мами розказати про це, а вона на мене накричала, що у нас грошей нема на ці іграшки, яка приставка.
Хтось щось таке подібне пам'ятає зі свого дитинства?
No.53383
>>53380я чогось згадав подібну історію, тільки я кожен раз коли згадую мені дуже смішно стає. мій батько взяв мене якость погуляти в парк біля дому, в якому стояв корабель. якийсь міноносець часів другої світової, на такому високому постаменті. він мене на нього підсадив, сам заліз, ми там погуляли і прийшов час повертатись. ну батько зліз і каже мені "стрибай я тебе піймаю"
ну от і не піймав АХАХАХАХАХААХАХАХАХАХАХ
No.53384
>>53383ти собі щось зламав?
No.53385
>>53384та ні,колінами пізданувся
просто ситуація кумедна