No.50452
На пелюстці роса бринить,
Ніч, як птах, розгорта свої крила,
Пісня сови в небі дзвенить.
І порожняя в саду могила.
Він воскресне! Нам явиться спасіння,
Що чекали його всі місяці!
Ми для Нічана відкуплені діти!
Поклонемось Нічана воскресінню!
No.50453
На полях, на дворі
Вже ніч чорна.
Спалахнув від зорі
Вечір благословенний.
Місяць шле з висоти
Срібло-проміння.
Нині ніч — не проста,
Зватиметься — Воскресіння.
А воно, щоб ти знав,
То велике диво:
Смертю смерть подолав
Ночі Син єдиний.
No.50455
Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
No.50584
>>50455Ой,цього вірша я любив у школі.