>>48677Писав це на іншому ресурсі, в темі куди люди йдуть.
[i]В побут. Гігантська кількість піонерів інтернетів, форумних локомотивів та просто веселих чуваків з форумів веб1.0, пішло в хата-дружина-діти-робота. І на "форум" в тебе вже ні сил нема, ні часу. А ще багато хто... Помер. Минуло ж 20+ років. Чувак, що нарізав мені купу болванок з аніме, помер. Серце. Інший інтернет-приятель, фанат аніме та жрпг, зтирчався і, років з 15 тому, теж, здається, все. Власника одного з найбільших варезників тих часів вбили, ірл він адвокатом був. Кілька чуваків, яким я аніме та відеоігри писав, жила на Донбасі і, вірогідно, їх теж вже нема в живих.
"В якусь мить вашого дитинства ти і твої друзі виходите в двір разом пограти востаннє. Але жоден з вас про це ще не знає. "
От нас менше і стає. А з іншого боку заходять новачки, з "кліповим мисленням", які просто не в змозі запропонувати якусь цікаву дискусію в текстовому вигляді (різні відеочятікі онлайн таки популярні але дивитись це складно, а влізти в дискусію, якщо ти не учасник трансляції, взагалі нереально). Нині час тіктоків. Людям ліньки читати й писати, ба навіть просто тицьнути пальцем в екран часто ліньки.
Нині час хайпу, привертання уваги будь-якою ціною та монетизацій. Коли Твіттер з'явився, багато хто писав, мовляв, кому це треба, що ти в 140 символів втиснеш? Ну тобто за межами США (сервіс там виник виходячи з тамошніх комунікацій, особливо працюючих під час НС), початкова ідея сервісу якось загубилася (швидкі оповіщення, навіть через смс-шлюзи) і люди Твіттер сприйняли як черговий сервіс для повноцінного(!) спілкування. А з часом так і вийшло. Нове покоління користувачів виявилось неспроможним генерувати великі, адекватні, цікаві тексти і з задоволенням освоїли сервіс де подібне by design. Далі - гірше (в рамках теми). З'явився та злетів Тікток.
А потім ти зненацька але вже вчергове зустрічаєш повідомлення "2023.01.31 форум припиняє своє існування". І хоча різноманітні місця старої школи все ше існують в інтернетах; особливо навколо якихось хобі, що приваблюють тихих аутистів, вони поступово зникають. ОПу просто пощастило що він "не потонув в дорослому житті" і в нього є час сумувати за давно зниклою романтикою багатогодинних дозвонів до провайдера на нічному тарифі, щоб з найкращими в світі людьми (але не дуже знайомими, а багатьох він навіть на фото не бачив), обговорити можливість воскресіння Аеріс. В рамках творчого флейму, хехе. Це на Ultimate Final Fantasy, мій перший інтернет-форум. Помер десь в середині 00х, після кількох переїздів та об'єднання користувачів з форуму pristavki.com. Я все ще пам'ятаю нікнейми постійних учасників конференції. Пам'ятаю теми обговорень, пам'ятаю поїздки один до одного. Пам'ятаю курку, яку ми наполовину спалили, а наполовину вона навіть розмерзнути не встигла. Пам'ятаю 3кг брикет морозива, який ми купили на посиденьки форумчан. А нині лише Internet wayback mashine може повернути мене в ті часи, нехай хоч лише і на кілька секунд. Поки я, переглянувши хто зараз на форумі, не натисну на "увійти та перевірити особисті повідомлення".
До речі, прикольний сервіс. Як виявилось, я немало наслідив в "старому інтернеті". Обговорення, статті, проекти цілі . Хороші були часи.
Всім добра. [/i]