[ ]
[ a / b / s / pol / ukr / v / n / int
] [ dm / px / FAQ ]
[ / / ФМ ]

/b/ - Тільки зараз зміг добратися до компа, бо весь інший час допомагав батькові з укріпленням цоколя. Не важка праця там була, але всеодно заморився. Але все це під постійним дощем, точніше мінливою мрякою, від ледь чутних краплин, до важких куль. Десь приблизн

/b/ - Балачки

Імʼя
Не піднімати
Тема
Допис
Файл
Вбудувати
Youtube, Soundcloud, Vocaroo, Vimeo, Dailymotion, Coub, Telegram
Пароль (для видалення файла)
Часті запитання та правила

Підтримайте Українську Армію! Support Ukraine! Слава Україні!


File: 1619205291573.gif (1,84 KB, 101x100, Image3.gif)  

 No.38029

Тільки зараз зміг добратися до компа, бо весь інший час допомагав батькові з укріпленням цоколя. Не важка праця там була, але всеодно заморився. Але все це під постійним дощем, точніше мінливою мрякою, від ледь чутних краплин, до важких куль. Десь приблизно о 20:20 сказали сходити до магазу [...]. Коротше, насичений день був сьогодні у мене. Ще в день, коли я сів на ковер, бо завдань ніяких не було, вирішив зайти в тєлєгу, а в ЛС якесь нове повідомлення, від "Данл"
[...], так поспілкувалися, і я, аби почути чужу думк по наступному питанню, і просто заради прикола запитую: "Хто такий друг, в твоєму розумінні?", на що той відповідає:"Де ти живеш". Жодної тактності... І йому 15! Невже деякі мої співвітчизники(він також з Глобиного), настільки тупі і безграмотні(пропущено момент, в якому розповідалося б про його перші повідомлення, і як безтолково вони були написані)? Після чого пише: "пока, мене дівчина ревнуйе". В той момент в моїй голові гуділо: "ХАХАХАХАХАХАХ", я згадав про свою аву в тєлєзі, який же він був наївний, думав, що за зніяковілою лолею стоїть така ж дівчина, по типу невисокої, сором'язливої анмешниці, але нвсправді там був Я... (ахахаахахаххаха)
Не особливо відрізнявся і другий кадр, коли мені вдруге написав уже якийсь "влад", я серйозно почав замислюватися аби змінити аву на трикутник Сипінського, як в вібері, чи дс. Відволікся, так-от, той "влад" вже цілеспрямовано шукав бабу, вирішив написати сюди, не знаючи, до кого потрапив. Такий же даун, безграмотний клоун, тупорилий імбийціл. В кінці кінців, бабу ж шукає, міг би, для враження, хоча б, більш розвернути писати. "ти дівчина" - друге його повідомлення, перше: "Пр"... Так і живем, я відразу сказав, що ні, що я пихатий спермобак. Я був зайнятий допомогою батькові, мені не до якихось спермотоксікозників.
Перед тим як продовжити працю, я подумав: "Весна... Нерест".

 No.38030

File: 1619205768681.jpg (75,42 KB, 500x495, хуня.jpg)  


 No.38031

>>38030
Нормальна історія, чого ти. Теж трапував в інтернеті якось, ловив лулзи з тупості чоловічого роду.

 No.38032

>>38029
‘’Доброго дня, уважаємий ‘’Палтавський Срач’’! Здрастє!
Я нехачу получіть па єбалу, того казать свого імя не буду, харашо?
Карочє, у мене біда, і бєда така, шо я не знаю, шо дєлать. Со мной на вихадних така получілась історія, шо ніхто не захоче мені повєріть (та я сам в цю хуїту не даканца вєрю, і не тошо немагу, а нехачю).
Трудно даже вспомнить, но висказатса мені нада, тошо я савсєм ахуєю з цього! Десь мєстами астатков своїх мазгов я панімаю, шо це лучше держать в сєкрєті, но я тагда вам просто напишу, а ви там думайте…
Карочє, я дето два мєсяца встрєчався з дєвкой адной. Ну, вана така красіва, гарна, с талієй худой, сісі-жопа, брюнетка, чуть ниже мене ростом, глаза зєльоні… карочє, камсамолка. Куре, п’є, но не так, шоб аж в пізду набухєтса, а нормально. Інагда, канєшна, набухуєтса, но п’ять рас не вщьот. Так скажу даже больше! Вана, як і я, любе анєме сматрєть, як і я. Ми даже с ней слухаєм адну і ту саму музику: Мєталіка, Рамштайн, карочє блек-метал руліт! Ну, карочі, дєвка ващє атпад, щє і в художкє палтавской учіцца! Я, єслі шо, в музикалкє, но больше про себе не буду казать, тошо по єбалу магу палучіть…
Навєрно, я її любив па настаящєму. Навєрно, люблю дасіхпор…
Ну ми с ней і расстались. В васкрісєньє ми с ней расстались і я забухав.
Ви, канєшна, можете там собі думать і казать, тіпа: ‘’Шо це за мудак нам пише? Нам шо, больше нєхуй дєлать, шоб пєчатать в нашу газєту всякіх даунав? Давай пра нормальний секс с тьолками писать!’’. І ви будете савєршенно праві і я даже увєрєн, шо ви цю паїбєнь писать не станите…
Карочє, в васкрісєньє ми с ней расстались. Тагда вєчєром я в таку жопу набухався, шо о цього були токо цвєточкі… Но, папарядку.
Карочі, мене мая Кахана папрасила, шоб я аддав її кошку, Тузьку.
Тузьку сваю вона дала мені на нєкатаре врємя. Там така хуйня палучілась, шо Кахана сніма со своєй подружкой квартіру на Палавках. Там шото туда-сюда, як так і не поняв. Паходу там шось радакі їй спєциально комнату снімают, карочі, хуйня. Я так і не разабрався і разбирацца нехачу. А хазяйка той квартіри – рєдкасна сука. Неразріша у себе держать кошек, сабак, хамяков і ващє нікаго. Ну мене значь Кахана папрасила падержать Тузьку у себе, пака Хазяйка приїхала на квартіру ненадовга. А у мене, палучаїца, шо радакі паїхали на дачу і аставили на мене хату. Я сначала сказав Каханій, шоб вана до мене перешла жить, но вана сказала, шо нє і вана хочє с падружкай сваєй жить.Ну хуй с табой, я тагда падумав, ти мені хоть сваю паругу пакажеш? Вана сказала, шо її пака нема, карочє я її нікагда небачив. І хазяйку тоже.
В то васкрісєньє я с ней всьо-такі дагаварився, шо ми падьом до мене начівать. Дньом я накрив стол, заправив пастєль, пазамітав, пригатовив музичку Рамштайн, карочє, рамантіка! А вєчєром вана сказала,шо вана мене не любе, а любе когось другого. Я даже узнавать не хатів, каго. Я просто паслав її НАХУЙ і пашов бухать. ‘’Тока Тузьку аддай!’’ – вана мені пракричала… ‘’Харашо!’’ – крикнув я єй, - ‘’Завтра пріхаді!’’
Дамой я вернувся на пачті сваїх нагах.
Я бухав і думав ‘’Ну тебе НАХУЙ, авца паршива. Я с табой пачті два мєсяца правстрічався, а ти мені даже не дала. Я уже заєбався в дєвствєнніках хадить! Надамной весь клас ржот, шо я іщє нєразу не єбався! Мені уже шеснаццать год ісполнилось в прошлам мєсяце, а я єще нікого не паїбав!’’ – я сідєв і бухав водку чєкушку і взяв пакєт ‘’Трьох Тапаров’’ .
Ну, карочє, пагнав дамой…
Пришов позно, уже Луна за акном свєтила ярка і я рєшив пиздавать в спальню і даже бєрцакі не снімать. А хата у мене стара, щє абої савєцкі, і шкаф, і двєрі. Ну я і папи здавав па тємнатє бухой. Паитався сразу за собой закрить двєрь в спальню, на вана шота не закривалась і я ї щє раз її сільна захлопнув, а вана – ніхуя. Я включяю свєт і тут бачу перед сабой піздєц…
‘’ЙОБ ТВАЮ Ж МАТЬ’’ – хатів я тагда крикнуть, но патєряв дар рєчі, і проста прашепатів ‘’ це – пєзда…’’.
Тузька, карочє лежала на двєрном парогє і тряслась в канвульсєях претсмертних. Я тагда, бля, піздєц як АХУЄЛ! ‘’СУУУКА! Я ПЕРЕЛАМАВ ЇЙ НАХУЙ ХРЄБЄТ ЦЬОЙ ЙОБАНОЙ КАШАТІНЄ!!! ЦЕ – ПІЗДА! ШО, НАХУЙ, ДЄЛАТЬ??? ОЙЯЄБУ ВАШУ ВАЛГАЛУ, СУКА! ЦЕ ЗАВТРА ПРИЙДЕ ТА ПЄЗДА ЗАБЄРАТЬ СВАЮ СРАНУ КОШКУ! ШО МЕНІ КАЗАТЬ? ЙОБТВАЮМАТЬ!!! ААААААА!!! Сука, може її до вєтєрінара свадить? ТОКА НЕМА У МЕНЕ НІХУЯ НІ ВєТЄРІНАРА, НІ ЙОГО НОМЄРА НІХУЯ!!! Таблєтку якусь дать? ЯКА НАХУЙ ТАБЛЄТКА? У НЕЇ СПИНА ПАЛАМАНА НАХУЙ! НЕМА ТАБЛЄТОК АТ ПАЛАМАНОЙ СПИНИ! НЕМА!!!!!!!!’’
‘’Ладна…’’ – падумав я тагда і рєшив, шо у кошек дєвять жизнєй. Тока ця хуйня кашаку на пользу не шла і падихать вана, судя па всєму, сабиралась аж да самаго утра… Я пашов у ванну і паставив вєдро пад кран набирать воду. Сам умився, тошо я себе тагда чуствавав пєзда, як хуйова. Пашов у зал і аткрив поллітра каньяка, якій сабирався пить с Каханай. Налив сабі,випив і пашов у ванну. Там вєдро уже було па края вади і я пашов у зал. Падивився в страну спальні, а кошак, сука, щє й лазить питаєтса. Сука, я такє ващє впєрвиє бачю! Пашов у зал, налив, памалився, випив і пашов тапить Тузьку…
Я помню, кагда іщє савсєм малим пацаном був, то на дачє дєд жив, царства йому нєбєсне. І аднажди я пабачів, як він кашар ненужних тапив. Він тагда заникавса в агародє, а я пашов тіха за ним, шоб він мене не бачів, тошо він не хатів, шоб я, малий пєздюк, такє бачів. Не хатів, так сказать, травміравать маю дєцку псіхіку. Тепер я його панімаю, шо він хатів, шоб я не бачів. Кагда він мене спаліл, то так сільна крикнув на мене, шоб я убирався аццюда. Я пабі жав у дом і плакав дєнь і ночь. Дєд передомной ізвінився за то, шо сільна накричяв на мене тагда, но тепер я його панімаю. Я б сам заарав би не менше, єслі б мене пабачіли, шо я таплю катов.
‘’Тепер настала мая очєрєдь…’’ – скаав я пра себе, взяв всю сваю волю в кулак і пашов. Включів негромко Мєталіку ‘’Нозінг елз матерз’’, взяв за шею дасіхпор трясущуся Тузьку і пашов у ванну. Вана шось хатіла прамяукать, на палучілась тока хріпата. Я отвернув сваю голаву ат вєдра і акунув туда Тузьку.
Я плакав. Чєсно! Я тагда плакав водкай, ‘’трьома тапарамі’’, но в маїх слізах було іщє шось. Шо то нагло будь? Пєчяль? Таска? Горє? Душа? Навєрно, то був каньяк, якій я токато пив. Я захатів стать. Я реально захатів стать і ця мисль стала занімать всі маї тагда пагані мислі, спасібо їй! НО Я Ж НЕ МОГ ПРОСТО ВЗЯТЬ ОТАК І СКАЗАТЬ: ‘’ТУЗЬКА! Я СІЧАС ПІДУ ПАСЦАТЬ, А ПОТОМ ВЕРНУСЬ І МИ ПРАДОЛЖИМ!’’. Я пассав собі в штани. Впринцепє, хуже уже нічо не магло буть.
Кошка расслабилась в моєй рукє і я поняв, шо дєла сдєлана. Я павернув голаву да вєдра і наші с Тузькай взгяди встрєтілісь... Я СРАЗУ ЖЕ ПОСЛЄ ЦЬОГО МЕРТВОГО ВЗГЛЯДА РИГАНУВ ПРЯМО В ВЄДРО!!!
Праригавшись, я пашов у зал і сєл за стол. Я даже рот не паласкав і сразу налив сабі каньяка. Переключів Мєталіку на ‘’Мастєр оф Пуппєтс’’ і сидів, папівая напіток багов…
Сначала я падумав, шо харашо було б снять с себе абосцані штани. Це була пєрва хароша ідея за паслєдні суткі. Я сняв с себе бєрцакі і паставив пад дєван. Сняв джинси с с трусаками вмєстє і швирнув в карідор. Сняв футболку с ‘’Арєйой’’ і швирнув да штанов. Наскі запихнув в лєвий бєрцак і сідєл абсолютно голий за сталом, папіваючи каньячєлло…
Виключів музику, бо шота мені захатєлась пасідєть в тішинє. Каньяк утіхаміріл маї мислі і адрєналін став видляцца в кровь мєньше. Я немного успокоївся і харашо, шо праригався. Для каняка стала ольше мєста… Ногі послє мачі мені немного халадило і я пашов у ванну, шоб хатяби чючють памицца. В вєдрє плавало дохле тєло Тузькі. У мене, на щястє, це не визвало рвотниз пазивов, но в дурну галаву пришла адна інтєрєсна мисль…
Я кінув крошку просто в ванну. Взяв вєдро с ригатньой і вилив ото гамно в унітаз. Вернувся в ванну, залєз і спаласнувся с милам. Патом спалахнув тєло Тузькі ат блєвак. Тузька вже стала халодной і я набрав вєдро с гарячьой водой і кінув її тєло назад. Патом пащов пасрать, шоб в живатє була льогкость. Патом снова пашов у зал. Випив каньяка і дастав с кармана штанів прєзєрватіви.
Єслі пасматрєть на тагдашню маю ситуацію, то я був спакоїн. Я тагда був спакоїн, як йобана Будда. Пашов у спальню да кампа і включів парнушку для разагрєву. У мене встав. Я надів гандон і ніспіша пашов у ванну. В залє па дарогє налив сабі іщє і пашов єбать дохлу кошку маєй бившей падругі…
Мертва Тузька патєплєла. Всьотакі ідея засунуть її в вєдро с гарячьой вадой була непогана. Я єлі-єлі засунув сваго малого в ачько кашаку, но ачько Тузькі мені паддалось. Я чувствував її усю. Я чувствавав її паломану спину, я чувствавав її внутрєннасті. Но, шо саме пагане, я чувствавав, шо я хачю срать. Но нє! Я тагда був занятий другой жопай і тєрпєл.
Но не видержав. Пагнав в туалет і патрав снова.
Вєрнувся назад і пабачів, шо гавно с кров’ю лізе с Тузькі. ‘’Ну, нічьо’’ – падумав я, - ‘’ Я ж в гандонє!’’.
Я снова натянув Тузьку на свій верстак і давай ганять па новой.
І тут, як откровєньє боже да мєня дашло: ‘’Бля… Так всьо ж так і дажно будь! Сьодня я должен був лішитса дєвствєнності! Я ЛІШІЛСА ДЄВСТВЄННОСТІ!!!’’. Я ганяв тєло кашака па своєму желєзу і представляв, шо я єбу сваю Кахану: Я єбу сваю Кахану, у якой переламана спіна і вона мєртва! А тачнєє патоплєна оцими ж ось руками, які ганяют січяс тєло дохлой кошкі па члену сваєго хазяєна!...
Сказать, шо мені сільна панравілась, то не дуже. Но це всьоравно не в кулак…
Послє того, як я кончів, я взяв чьоний пакєт і пала жив туда кашака і ган дон. Адів шорти, футболку ‘’КоЯн’’, тапкі і пашов у ночь до мусоркі. Там я викінув пакєт в желєзний контейнер і пішов дамой назад.
Дома я дастав втору бутилу каньяка і тупо сидів і бухав. У мене сходня був празднік. Дєнь, кагда я лішився дєвствєнності. Ш тока казать маєй бившей? Я не задумувався над цим вапросом. Я так і заснув в крєслі перед тєліком…
Праснувся я уже пад вєчєр. Башка, на удівлєніє, не дуже сільно боліла, хатя чуть було, шо я бухав, но не сільно. Може вєчєрній секс снижа утрєнній бадун? Я дастав астаткі кань яка і пахмелився. Посматрєв в тєлєфон, а там визавав ат бившей хуй зна скоко плюс лєві якіто намєра. Як харашо, шо вана не знає нмєр маєй квартіри, тошо нікагда тут не була і, сука, даже не хатєла.
Я не знаю, шо мені дєлать. Вєчєром я пашов в магазин за бухлом. Набухався і сижу пишу в ‘’Палтавській Срач’’ пісьмо. Радакі приїдут чєрєз нєдєлю. Може павісица? Може парізать вєни? А може самаму піти на ставкі, шо в районє Садов, і утапицца? Я – не знаю…’’

 No.38033

File: 1619206827903.png (364,04 KB, 500x495, ClipboardImage.png)  


 No.38034

>>38033
Нормальна історія, чого ти. Теж ібав мертвих котів якось, ловив лулзи з тупості чоловічого роду.

 No.38035

File: 1619207069770.gif (450,3 KB, 500x346, 1370813262780.gif)  

>>38029
О! "Нічний" Нічан, нарешті, відкрився!

 No.38041

File: 1619210640060.jpg (12,65 KB, 619x347, b120ee69-d8d8-45d7-882b-c4….jpg)  


 No.38098

File: 1619305351863.png (14,91 KB, 397x391, satanicinich.png)  

Розповім вам, пані та панове, невеличку історію.
Цю історію розповів Уільям Берроуз в листі до свого «агента» Аллена Гінзберга у 1955-му році. Згодом цю історію розповів головний герой у фільмі Девіда Кроненберга «Голий сніданок». На превеликий жаль, саму історію розіграти Кроненберг у своєму фільмі не наважився.
О, до речі, я не розповідав історію чоловіка, який навчив розмовляти власну сраку? Він місив в череві гази, щоб випердіти щось виразне. Ніколи не чула нічого подібного (пам’ятайте, містере, я ж дівчиночка-росиночка). «Де-які мужики думають, мовляв, хто дівчину вечеряє – в «Гарячій Точці У Засранця Дейва» - той її і танцює». «Люба, це зал ДВО (Другосортних Внутрішніх Органів) позолочених хуїв». (Відрізаю собі довгий шматочок печінки, не взятої на трансплантацію із-за повзаючих в ній листів та інше і інше. Далі йде розділ про глистів та інших паразитів.)
І ця сама сракітлива балачка ніби звучала на певній кишковій хвилі. Пердне срака, і вам одразу закортить. Знаєте, як буває: пряма кишка загурчить, всередині похолоне, і залишається тільки присісти і розслабитися. Ну ось, тут так само: срачина промова била у відповідальну за срання точку. Бгурк-груррк… вбивчий звук, який можна було навіть понюхати.
Мужик цей виступав у цирку з номером типу інноваційного виду черевовіщання, ну, ви розумієте. На початку непогано виходило, навіть весело. Ржачно. Номер називався «Рупор задніх думок». Чесслово. Я майже все забув, але срака була розумною. Мужик їй: «Ти як,приятель? На місці?». А вона йому: «Ні, піду пробздюсь». Трішки пізніше срака надрочилася говорити сама по собі. Артист виходить на сцену без підготовки, заводить розмову, і срака у відповідь гострить.
Потім у сраки виросли зуби – такі маленькі, загнуті гачки, якими вона почала хватати їжу, жерти, коротше. Мужик на початку зрадів і навіть організував новий номер. Але срака прогризла дірку в штанях і почала розмовляти прямо на вулиці, кричати, вимагаючи рівноправності. Вона напивалася, як будь-яка людина, ридала, як ми, і просила, щоб її полюбили і цілували, як і всякий нормальний людський рот. Срака не замовкала навіть вночі, і на цілі квартали лунали крики мужика, коли він місив кулаками, кричав і встромляв у неї свічки, наказуючи сраці замовкнути. Не допомагало нічого, а срака лише казала: «Е ні, ти сам замовкнеш. А я залишуся. Ти нам більше не потрібен. Я сама можу брехати, жерти і на Нічані дописувати гівно розкидувати».
Коли мужик просинався, по губам у нього розтікався прозорий слиз, схожий на хвіст пуголовка. І слиз цей вчені обізвали ННГ – Невідома Науці Гидота, - і міг він просякнути у будь-яку частину людського тіла. Мужик стирав його з рота, і слиз в’їдався в долоні і пальці, наче палаючий бензин; просякала і проростала всюди, куди попадала хоч крапля. Врешті, рот у мужика заріс, і голова сама собою відвалилася б (а ви знаєте, що в Африці бувають випадки, коли у негрів – тільки негрів – відпадають пальці на ногах?), якби не очі, бо срака їх не мала. Вона їх потребувала. Мозок припинив керувати тілом, нервові канали забилися, зв’язок з кінцівками зник, і розум виявився замкнений всередині черепа, відрізаний від усього. Де-який час в очах ще можна було побачити, як страждає замовклий і безпорадний розум, але він згас кінцево, очі вилізли із орбіт на стеблинах, як у крабів, і залишилось в них людського не більше, ніж в зіницях того ж краба.

 No.38099

>>38098
Шо ти за хуйню зараз написав?

 No.38100

>>38099
Це не хуйня, а Вільям Берроуз.

 No.38135

Відкрити це відео на Youtube

 No.38136

Відкрити це відео на Youtube

 No.38137

Відкрити це відео на Youtube

 No.38138

>>38135
>>38136
Чого сажуєш?

 No.38139

>>38138
Депресія. Нічого в голову дурного не лізе. Ось навіть опустився до того, що відео скидую в нитки. Тому і сагую цю ганьбу.

 No.38140

>>38139
Є нитка ютубофлуду, котику. Не хнюпся. Можу чимось допомогти?

 No.38141

>>38140
Ай, не треба, дякую тобі. Зараз буду експериментувати з марихуаною - може пару рядків огидного сюрреалізму з себе видавлю.

 No.38142

>>38141
Бє... твоє право, хоч особисто я і засуджую.

 No.38313

>>38311
Луснула в тебе срака, ти ляснув її по сраці, а луснув.

 No.38314

File: 1619777064891.jpg (31,96 KB, 547x302, 1527621186.468561-.jpg)  

>>38313
І цей той Нічан про який мріяли наші предки?

 No.38315

>>38314
Ні.

 No.38316

File: 1619785655561.png (475,07 KB, 439x450, ClipboardImage.png)  

>>38314
Шизопредки.

 No.39628

File: 1623201851935.mp4 (9,99 MB, ultrarooomooon.mp4)  

Можна у вас це туточки побуде, га? Тіко НЕ БИИИЙТЕ!! Сашко знову, як завжди, ніколи нічого не зробив, бо на те його воля, слава йому.