[ ]
[ a / b / s / pol / ukr / v / n / int
] [ dm / px / FAQ ]
[ / / ФМ ]

/b/ - Тільки зараз зміг добратися до компа, бо весь інший час допомагав батькові з укріпленням цоколя. Не важка праця там була, але всеодно заморився. Але все це під постійним дощем, точніше мінливою мрякою, від ледь чутних краплин, до важких куль. Десь приблизн

/b/ - Балачки

Імʼя
Не піднімати
Тема
Допис
Файл
Вбудувати
Youtube, Soundcloud, Vocaroo, Vimeo, Dailymotion, Coub, Telegram
Пароль (для видалення файла)
Часті запитання та правила


File: 1619205291573.gif (1,84 KB, 101x100, Image3.gif)  

 No.38029

Тільки зараз зміг добратися до компа, бо весь інший час допомагав батькові з укріпленням цоколя. Не важка праця там була, але всеодно заморився. Але все це під постійним дощем, точніше мінливою мрякою, від ледь чутних краплин, до важких куль. Десь приблизно о 20:20 сказали сходити до магазу [...]. Коротше, насичений день був сьогодні у мене. Ще в день, коли я сів на ковер, бо завдань ніяких не було, вирішив зайти в тєлєгу, а в ЛС якесь нове повідомлення, від "Данл"
[...], так поспілкувалися, і я, аби почути чужу думк по наступному питанню, і просто заради прикола запитую: "Хто такий друг, в твоєму розумінні?", на що той відповідає:"Де ти живеш". Жодної тактності... І йому 15! Невже деякі мої співвітчизники(він також з Глобиного), настільки тупі і безграмотні(пропущено момент, в якому розповідалося б про його перші повідомлення, і як безтолково вони були написані)? Після чого пише: "пока, мене дівчина ревнуйе". В той момент в моїй голові гуділо: "ХАХАХАХАХАХАХ", я згадав про свою аву в тєлєзі, який же він був наївний, думав, що за зніяковілою лолею стоїть така ж дівчина, по типу невисокої, сором'язливої анмешниці, але нвсправді там був Я... (ахахаахахаххаха)
Не особливо відрізнявся і другий кадр, коли мені вдруге написав уже якийсь "влад", я серйозно почав замислюватися аби змінити аву на трикутник Сипінського, як в вібері, чи дс. Відволікся, так-от, той "влад" вже цілеспрямовано шукав бабу, вирішив написати сюди, не знаючи, до кого потрапив. Такий же даун, безграмотний клоун, тупорилий імбийціл. В кінці кінців, бабу ж шукає, міг би, для враження, хоча б, більш розвернути писати. "ти дівчина" - друге його повідомлення, перше: "Пр"... Так і живем, я відразу сказав, що ні, що я пихатий спермобак. Я був зайнятий допомогою батькові, мені не до якихось спермотоксікозників.
Перед тим як продовжити працю, я подумав: "Весна... Нерест".

 No.38030

File: 1619205768681.jpg (75,42 KB, 500x495, хуня.jpg)  


 No.38031

>>38030
Нормальна історія, чого ти. Теж трапував в інтернеті якось, ловив лулзи з тупості чоловічого роду.

 No.38032

>>38029
‘’Доброго дня, уважаємий ‘’Палтавський Срач’’! Здрастє!
Я нехачу получіть па єбалу, того казать свого імя не буду, харашо?
Карочє, у мене біда, і бєда така, шо я не знаю, шо дєлать. Со мной на вихадних така получілась історія, шо ніхто не захоче мені повєріть (та я сам в цю хуїту не даканца вєрю, і не тошо немагу, а нехачю).
Трудно даже вспомнить, но висказатса мені нада, тошо я савсєм ахуєю з цього! Десь мєстами астатков своїх мазгов я панімаю, шо це лучше держать в сєкрєті, но я тагда вам просто напишу, а ви там думайте…
Карочє, я дето два мєсяца встрєчався з дєвкой адной. Ну, вана така красіва, гарна, с талієй худой, сісі-жопа, брюнетка, чуть ниже мене ростом, глаза зєльоні… карочє, камсамолка. Куре, п’є, но не так, шоб аж в пізду набухєтса, а нормально. Інагда, канєшна, набухуєтса, но п’ять рас не вщьот. Так скажу даже больше! Вана, як і я, любе анєме сматрєть, як і я. Ми даже с ней слухаєм адну і ту саму музику: Мєталіка, Рамштайн, карочє блек-метал руліт! Ну, карочі, дєвка ващє атпад, щє і в художкє палтавской учіцца! Я, єслі шо, в музикалкє, но больше про себе не буду казать, тошо по єбалу магу палучіть…
Навєрно, я її любив па настаящєму. Навєрно, люблю дасіхпор…
Ну ми с ней і расстались. В васкрісєньє ми с ней расстались і я забухав.
Ви, канєшна, можете там собі думать і казать, тіпа: ‘’Шо це за мудак нам пише? Нам шо, больше нєхуй дєлать, шоб пєчатать в нашу газєту всякіх даунав? Давай пра нормальний секс с тьолками писать!’’. І ви будете савєршенно праві і я даже увєрєн, шо ви цю паїбєнь писать не станите…
Карочє, в васкрісєньє ми с ней расстались. Тагда вєчєром я в таку жопу набухався, шо о цього були токо цвєточкі… Но, папарядку.
Карочі, мене мая Кахана папрасила, шоб я аддав її кошку, Тузьку.
Тузьку сваю вона дала мені на нєкатаре врємя. Там така хуйня палучілась, шо Кахана сніма со своєй подружкой квартіру на Палавках. Там шото туда-сюда, як так і не поняв. Паходу там шось радакі їй спєциально комнату снімают, карочі, хуйня. Я так і не разабрався і разбирацца нехачу. А хазяйка той квартіри – рєдкасна сука. Неразріша у себе держать кошек, сабак, хамяков і ващє нікаго. Ну мене значь Кахана папрасила падержать Тузьку у себе, пака Хазяйка приїхала на квартіру ненадовга. А у мене, палучаїца, шо радакі паїхали на дачу і аставили на мене хату. Я сначала сказав Каханій, шоб вана до мене перешла жить, но вана сказала, шо нє і вана хочє с падружкай сваєй жить.Ну хуй с табой, я тагда падумав, ти мені хоть сваю паругу пакажеш? Вана сказала, шо її пака нема, карочє я її нікагда небачив. І хазяйку тоже.
В то васкрісєньє я с ней всьо-такі дагаварився, шо ми падьом до мене начівать. Дньом я накрив стол, заправив пастєль, пазамітав, пригатовив музичку Рамштайн, карочє, рамантіка! А вєчєром вана сказала,шо вана мене не любе, а любе когось другого. Я даже узнавать не хатів, каго. Я просто паслав її НАХУЙ і пашов бухать. ‘’Тока Тузьку аддай!’’ – вана мені пракричала… ‘’Харашо!’’ – крикнув я єй, - ‘’Завтра пріхаді!’’
Дамой я вернувся на пачті сваїх нагах.
Я бухав і думав ‘’Ну тебе НАХУЙ, авца паршива. Я с табой пачті два мєсяца правстрічався, а ти мені даже не дала. Я уже заєбався в дєвствєнніках хадить! Надамной весь клас ржот, шо я іщє нєразу не єбався! Мені уже шеснаццать год ісполнилось в прошлам мєсяце, а я єще нікого не паїбав!’’ – я сідєв і бухав водку чєкушку і взяв пакєт ‘’Трьох Тапаров’’ .
Ну, карочє, пагнав дамой…
Пришов позно, уже Луна за акном свєтила ярка і я рєшив пиздавать в спальню і даже бєрцакі не снімать. А хата у мене стара, щє абої савєцкі, і шкаф, і двєрі. Ну я і папи здавав па тємнатє бухой. Паитався сразу за собой закрить двєрь в спальню, на вана шота не закривалась і я ї щє раз її сільна захлопнув, а вана – ніхуя. Я включяю свєт і тут бачу перед сабой піздєц…
‘’ЙОБ ТВАЮ Ж МАТЬ’’ – хатів я тагда крикнуть, но патєряв дар рєчі, і проста прашепатів ‘’ це – пєзда…’’.
Тузька, карочє лежала на двєрном парогє і тряслась в канвульсєях претсмертних. Я тагда, бля, піздєц як АХУЄЛ! ‘’СУУУКА! Я ПЕРЕЛАМАВ ЇЙ НАХУЙ ХРЄБЄТ ЦЬОЙ ЙОБАНОЙ КАШАТІНЄ!!! ЦЕ – ПІЗДА! ШО, НАХУЙ, ДЄЛАТЬ??? ОЙЯЄБУ ВАШУ ВАЛГАЛУ, СУКА! ЦЕ ЗАВТРА ПРИЙДЕ ТА ПЄЗДА ЗАБЄРАТЬ СВАЮ СРАНУ КОШКУ! ШО МЕНІ КАЗАТЬ? ЙОБТВАЮМАТЬ!!! ААААААА!!! Сука, може її до вєтєрінара свадить? ТОКА НЕМА У МЕНЕ НІХУЯ НІ ВєТЄРІНАРА, НІ ЙОГО НОМЄРА НІХУЯ!!! Таблєтку якусь дать? ЯКА НАХУЙ ТАБЛЄТКА? У НЕЇ СПИНА ПАЛАМАНА НАХУЙ! НЕМА ТАБЛЄТОК АТ ПАЛАМАНОЙ СПИНИ! НЕМА!!!!!!!!’’
‘’Ладна…’’ – падумав я тагда і рєшив, шо у кошек дєвять жизнєй. Тока ця хуйня кашаку на пользу не шла і падихать вана, судя па всєму, сабиралась аж да самаго утра… Я пашов у ванну і паставив вєдро пад кран набирать воду. Сам умився, тошо я себе тагда чуствавав пєзда, як хуйова. Пашов у зал і аткрив поллітра каньяка, якій сабирався пить с Каханай. Налив сабі,випив і пашов у ванну. Там вєдро уже було па края вади і я пашов у зал. Падивився в страну спальні, а кошак, сука, щє й лазить питаєтса. Сука, я такє ващє впєрвиє бачю! Пашов у зал, налив, памалився, випив і пашов тапить Тузьку…
Я помню, кагда іщє савсєм малим пацаном був, то на дачє дєд жив, царства йому нєбєсне. І аднажди я пабачів, як він кашар ненужних тапив. Він тагда заникавса в агародє, а я пашов тіха за ним, шоб він мене не бачів, тошо він не хатів, шоб я, малий пєздюк, такє бачів. Не хатів, так сказать, травміравать маю дєцку псіхіку. Тепер я його панімаю, шо він хатів, шоб я не бачів. Кагда він мене спаліл, то так сільна крикнув на мене, шоб я убирався аццюда. Я пабі жав у дом і плакав дєнь і ночь. Дєд передомной ізвінився за то, шо сільна накричяв на мене тагда, но тепер я його панімаю. Я б сам заарав би не менше, єслі б мене пабачіли, шо я таплю катов.
‘’Тепер настала мая очєрєдь…’’ – скаав я пра себе, взяв всю сваю волю в кулак і пашов. Включів негромко Мєталіку ‘’Нозінг елз матерз’’, взяв за шею дасіхпор трясущуся Тузьку і пашов у ванну. Вана шось хатіла прамяукать, на палучілась тока хріпата. Я отвернув сваю голаву ат вєдра і акунув туда Тузьку.
Я плакав. Чєсно! Я тагда плакав водкай, ‘’трьома тапарамі’’, но в маїх слізах було іщє шось. Шо то нагло будь? Пєчяль? Таска? Горє? Душа? Навєрно, то був каньяк, якій я токато пив. Я захатів стать. Я реально захатів стать і ця мисль стала занімать всі маї тагда пагані мислі, спасібо їй! НО Я Ж НЕ МОГ ПРОСТО ВЗЯТЬ ОТАК І СКАЗАТЬ: ‘’ТУЗЬКА! Я СІЧАС ПІДУ ПАСЦАТЬ, А ПОТОМ ВЕРНУСЬ І МИ ПРАДОЛЖИМ!’’. Я пассав собі в штани. Впринцепє, хуже уже нічо не магло буть.
Кошка расслабилась в моєй рукє і я поняв, шо дєла сдєлана. Я павернув голаву да вєдра і наші с Тузькай взгяди встрєтілісь... Я СРАЗУ ЖЕ ПОСЛЄ ЦЬОГО МЕРТВОГО ВЗГЛЯДА РИГАНУВ ПРЯМО В ВЄДРО!!!
Праригавшись, я пашов у зал і сєл за стол. Я даже рот не паласкав і сразу налив сабі каньяка. Переключів Мєталіку на ‘’Мастєр оф Пуппєтс’’ і сидів, папівая напіток багов…
Сначала я падумав, шо харашо було б снять с себе абосцані штани. Це була пєрва хароша ідея за паслєдні суткі. Я сняв с себе бєрцакі і паставив пад дєван. Сняв джинси с с трусаками вмєстє і швирнув в карідор. Сняв футболку с ‘’Арєйой’’ і швирнув да штанов. Наскі запихнув в лєвий бєрцак і сідєл абсолютно голий за сталом, папіваючи каньячєлло…
Виключів музику, бо шота мені захатєлась пасідєть в тішинє. Каньяк утіхаміріл маї мислі і адрєналін став видляцца в кровь мєньше. Я немного успокоївся і харашо, шо праригався. Для каняка стала ольше мєста… Ногі послє мачі мені немного халадило і я пашов у ванну, шоб хатяби чючють памицца. В вєдрє плавало дохле тєло Тузькі. У мене, на щястє, це не визвало рвотниз пазивов, но в дурну галаву пришла адна інтєрєсна мисль…
Я кінув крошку просто в ванну. Взяв вєдро с ригатньой і вилив ото гамно в унітаз. Вернувся в ванну, залєз і спаласнувся с милам. Патом спалахнув тєло Тузькі ат блєвак. Тузька вже стала халодной і я набрав вєдро с гарячьой водой і кінув її тєло назад. Патом пащов пасрать, шоб в живатє була льогкость. Патом снова пашов у зал. Випив каньяка і дастав с кармана штанів прєзєрватіви.
Єслі пасматрєть на тагдашню маю ситуацію, то я був спакоїн. Я тагда був спакоїн, як йобана Будда. Пашов у спальню да кампа і включів парнушку для разагрєву. У мене встав. Я надів гандон і ніспіша пашов у ванну. В залє па дарогє налив сабі іщє і пашов єбать дохлу кошку маєй бившей падругі…
Мертва Тузька патєплєла. Всьотакі ідея засунуть її в вєдро с гарячьой вадой була непогана. Я єлі-єлі засунув сваго малого в ачько кашаку, но ачько Тузькі мені паддалось. Я чувствував її усю. Я чувствавав її паломану спину, я чувствавав її внутрєннасті. Но, шо саме пагане, я чувствавав, шо я хачю срать. Но нє! Я тагда був занятий другой жопай і тєрпєл.
Но не видержав. Пагнав в туалет і патрав снова.
Вєрнувся назад і пабачів, шо гавно с кров’ю лізе с Тузькі. ‘’Ну, нічьо’’ – падумав я, - ‘’ Я ж в гандонє!’’.
Я снова натянув Тузьку на свій верстак і давай ганять па новой.
І тут, як откровєньє боже да мєня дашло: ‘’Бля… Так всьо ж так і дажно будь! Сьодня я должен був лішитса дєвствєнності! Я ЛІШІЛСА ДЄВСТВЄННОСТІ!!!’’. Я ганяв тєло кашака па своєму желєзу і представляв, шо я єбу сваю Кахану: Я єбу сваю Кахану, у якой переламана спіна і вона мєртва! А тачнєє патоплєна оцими ж ось руками, які ганяют січяс тєло дохлой кошкі па члену сваєго хазяєна!...
Сказать, шо мені сільна панравілась, то не дуже. Но це всьоравно не в кулак…
Послє того, як я кончів, я взяв чьоний пакєт і пала жив туда кашака і ган дон. Адів шорти, футболку ‘’КоЯн’’, тапкі і пашов у ночь до мусоркі. Там я викінув пакєт в желєзний контейнер і пішов дамой назад.
Дома я дастав втору бутилу каньяка і тупо сидів і бухав. У мене сходня був празднік. Дєнь, кагда я лішився дєвствєнності. Ш тока казать маєй бившей? Я не задумувався над цим вапросом. Я так і заснув в крєслі перед тєліком…
Праснувся я уже пад вєчєр. Башка, на удівлєніє, не дуже сільно боліла, хатя чуть було, шо я бухав, но не сільно. Може вєчєрній секс снижа утрєнній бадун? Я дастав астаткі кань яка і пахмелився. Посматрєв в тєлєфон, а там визавав ат бившей хуй зна скоко плюс лєві якіто намєра. Як харашо, шо вана не знає нмєр маєй квартіри, тошо нікагда тут не була і, сука, даже не хатєла.
Я не знаю, шо мені дєлать. Вєчєром я пашов в магазин за бухлом. Набухався і сижу пишу в ‘’Палтавській Срач’’ пісьмо. Радакі приїдут чєрєз нєдєлю. Може павісица? Може парізать вєни? А може самаму піти на ставкі, шо в районє Садов, і утапицца? Я – не знаю…’’

 No.38033

File: 1619206827903.png (364,04 KB, 500x495, ClipboardImage.png)  


 No.38034

>>38033
Нормальна історія, чого ти. Теж ібав мертвих котів якось, ловив лулзи з тупості чоловічого роду.

 No.38035

File: 1619207069770.gif (450,3 KB, 500x346, 1370813262780.gif)  

>>38029
О! "Нічний" Нічан, нарешті, відкрився!

 No.38041

File: 1619210640060.jpg (12,65 KB, 619x347, b120ee69-d8d8-45d7-882b-c4….jpg)  


 No.38098

File: 1619305351863.png (14,91 KB, 397x391, satanicinich.png)  

Розповім вам, пані та панове, невеличку історію.
Цю історію розповів Уільям Берроуз в листі до свого «агента» Аллена Гінзберга у 1955-му році. Згодом цю історію розповів головний герой у фільмі Девіда Кроненберга «Голий сніданок». На превеликий жаль, саму історію розіграти Кроненберг у своєму фільмі не наважився.
О, до речі, я не розповідав історію чоловіка, який навчив розмовляти власну сраку? Він місив в череві гази, щоб випердіти щось виразне. Ніколи не чула нічого подібного (пам’ятайте, містере, я ж дівчиночка-росиночка). «Де-які мужики думають, мовляв, хто дівчину вечеряє – в «Гарячій Точці У Засранця Дейва» - той її і танцює». «Люба, це зал ДВО (Другосортних Внутрішніх Органів) позолочених хуїв». (Відрізаю собі довгий шматочок печінки, не взятої на трансплантацію із-за повзаючих в ній листів та інше і інше. Далі йде розділ про глистів та інших паразитів.)
І ця сама сракітлива балачка ніби звучала на певній кишковій хвилі. Пердне срака, і вам одразу закортить. Знаєте, як буває: пряма кишка загурчить, всередині похолоне, і залишається тільки присісти і розслабитися. Ну ось, тут так само: срачина промова била у відповідальну за срання точку. Бгурк-груррк… вбивчий звук, який можна було навіть понюхати.
Мужик цей виступав у цирку з номером типу інноваційного виду черевовіщання, ну, ви розумієте. На початку непогано виходило, навіть весело. Ржачно. Номер називався «Рупор задніх думок». Чесслово. Я майже все забув, але срака була розумною. Мужик їй: «Ти як,приятель? На місці?». А вона йому: «Ні, піду пробздюсь». Трішки пізніше срака надрочилася говорити сама по собі. Артист виходить на сцену без підготовки, заводить розмову, і срака у відповідь гострить.
Потім у сраки виросли зуби – такі маленькі, загнуті гачки, якими вона почала хватати їжу, жерти, коротше. Мужик на початку зрадів і навіть організував новий номер. Але срака прогризла дірку в штанях і почала розмовляти прямо на вулиці, кричати, вимагаючи рівноправності. Вона напивалася, як будь-яка людина, ридала, як ми, і просила, щоб її полюбили і цілували, як і всякий нормальний людський рот. Срака не замовкала навіть вночі, і на цілі квартали лунали крики мужика, коли він місив кулаками, кричав і встромляв у неї свічки, наказуючи сраці замовкнути. Не допомагало нічого, а срака лише казала: «Е ні, ти сам замовкнеш. А я залишуся. Ти нам більше не потрібен. Я сама можу брехати, жерти і на Нічані дописувати гівно розкидувати».
Коли мужик просинався, по губам у нього розтікався прозорий слиз, схожий на хвіст пуголовка. І слиз цей вчені обізвали ННГ – Невідома Науці Гидота, - і міг він просякнути у будь-яку частину людського тіла. Мужик стирав його з рота, і слиз в’їдався в долоні і пальці, наче палаючий бензин; просякала і проростала всюди, куди попадала хоч крапля. Врешті, рот у мужика заріс, і голова сама собою відвалилася б (а ви знаєте, що в Африці бувають випадки, коли у негрів – тільки негрів – відпадають пальці на ногах?), якби не очі, бо срака їх не мала. Вона їх потребувала. Мозок припинив керувати тілом, нервові канали забилися, зв’язок з кінцівками зник, і розум виявився замкнений всередині черепа, відрізаний від усього. Де-який час в очах ще можна було побачити, як страждає замовклий і безпорадний розум, але він згас кінцево, очі вилізли із орбіт на стеблинах, як у крабів, і залишилось в них людського не більше, ніж в зіницях того ж краба.

 No.38099

>>38098
Шо ти за хуйню зараз написав?

 No.38100

>>38099
Це не хуйня, а Вільям Берроуз.

 No.38135

Відкрити це відео на Youtube

 No.38136

Відкрити це відео на Youtube

 No.38137

Відкрити це відео на Youtube

 No.38138

>>38135
>>38136
Чого сажуєш?

 No.38139

>>38138
Депресія. Нічого в голову дурного не лізе. Ось навіть опустився до того, що відео скидую в нитки. Тому і сагую цю ганьбу.

 No.38140

>>38139
Є нитка ютубофлуду, котику. Не хнюпся. Можу чимось допомогти?

 No.38141

>>38140
Ай, не треба, дякую тобі. Зараз буду експериментувати з марихуаною - може пару рядків огидного сюрреалізму з себе видавлю.

 No.38142

>>38141
Бє... твоє право, хоч особисто я і засуджую.

 No.38313

>>38311
Луснула в тебе срака, ти ляснув її по сраці, а луснув.

 No.38314

File: 1619777064891.jpg (31,96 KB, 547x302, 1527621186.468561-.jpg)  

>>38313
І цей той Нічан про який мріяли наші предки?

 No.38315

>>38314
Ні.

 No.38316

File: 1619785655561.png (475,07 KB, 439x450, ClipboardImage.png)  

>>38314
Шизопредки.

 No.39628

File: 1623201851935.mp4 (9,99 MB, ultrarooomooon.mp4)  

Можна у вас це туточки побуде, га? Тіко НЕ БИИИЙТЕ!! Сашко знову, як завжди, ніколи нічого не зробив, бо на те його воля, слава йому.