[ Головна ] [ a / b / s / pol / ukr / v / n / int ] [ dm / px / FAQ ]
[ / ФМ ]

/b/ - Продовжуючи тему попереднього треду: >>>/b/25240 Один класний анон з такими ж класними порадами підкинув таку ж класну тему для нового треду! %%>Як зрозуміти себе, це вже інша історія для іншого треду, але тобі варто починати щось про це шукати.%% **О

/b/ - Балачки

Імʼя
Не піднімати
Тема
Допис
Файл
Вбудувати
Youtube, Soundcloud, Vocaroo, Vimeo, Dailymotion
Пароль (для видалення файла)
Часті запитання та правила

Малюй разом з Нічаном! Nichan Pixel


File: 1593434743168.png (8,08 MB, 2740x2480, ClipboardImage.png)  

 No.25427

Продовжуючи тему попереднього треду: >>>/b/25240
Один класний анон з такими ж класними порадами підкинув таку ж класну тему для нового треду!
>Як зрозуміти себе, це вже інша історія для іншого треду, але тобі варто починати щось про це шукати.

Отже, як зрозуміти себе?

Якщо формат подібних тредів вам не до вподоби, знову ж, завжди можете сказати і я припиню.

Всім котикам, традиційно, цьом♡

 No.25430

Йобни нічаю. Якщо серйозно, то раджу серйозно зайнятися самопізнанням. Щоправда, сам маю деякі проблеми із цим, тому не певен, чи зможу чимось тобі допомогти.

 No.25432

Spytaty v tyx, xto rozumije hyncyx.

 No.25433

>>25430
>серйозно зайнятися самопізнанням.
Це як?
>>25432
Та регулярно питаю думки та враження про себе в інших, аби хоч щось зрозуміти, але виходить мішанина.

 No.25434

>>25433
Micanyna i povyna buty, bo kogen je micanynoju.

 No.25435

File: 1593435170632.jpg (88,87 KB, 600x800, 200026500520_125292.jpg)  

>>25430
Нічай не йобають, наче школярі бухло в дворі. Його п'ють зі склянок із чистого місячного сяйва, розчиняючи листя сонячної квітки останніми митями темряви перед світанком.

А ОП-у ще пощастило — я себе навіть знайти не можу, що там про розуміння говорити.

 No.25436

File: 1593435237122.png (279,46 KB, 300x525, ClipboardImage.png)  

>>25435
Двоїню, для цього є...

 No.25437

File: 1593435338899.png (466,04 KB, 699x927, 1518453028_59df49ce1692415….png)  

>>25435
Е, слухай, йопт, ти шо, пасажир, рамси переплутав, бля? Я, бля, у під'їзді п'ю Нічай і опше похуй, йопт.

 No.25438

File: 1593435473431.jpg (83,44 KB, 600x800, 200049400263_55879.jpg)  

>>25437
П'єш Нічай, а не йобаєш Коропиво собі об голову.
Почухав твоє вушко.

 No.25439

File: 1593435584966.png (122,21 KB, 288x608, 200405153246982564.png)  

>>25438
Як був на борувках, то пив Курвопиво.

 No.25440

File: 1593435736617.jpg (77,23 KB, 600x900, 200016200843_156908.jpg)  

>>25439
Правильно зробив, що кинув. Тільки Нічай, тільки хардкор.

 No.25452

File: 1593456031379.jpg (53,68 KB, 640x480, tsukiCG_032.jpg)  

>>25427
Це дуже важко. Кожна особистість це робить по-іншому, і для цього потрібен деякий життєвий досвід. Загальні принципи все ж таки є, але вони сприймаються не почуттями і не розумом, тож їх словами так просто не висловиш. Одначе ось, що я можу сказати:

>Розуміння - це порівняння наявного з належним

Наявне побачити важко, але не критично. Тут все більш-менш ясно. Головна проблема з належним, тобто з тим, що має бути, і яким маєш бути ти. Способи знайти на це відповідь можуть бути різними в залежності від рівня розвитку особистості. Харизмати, езотерики та сектярі дають сурогат належного, психологи та книжки "про саморозвиток" дають його популярну та конформістську інтерпретацію. Релігія може давати і сурогат, і популярну інтерпретацію, і власне належне, - це залежить від того, як її розуміє людина. Є й інші способи. Це не значить, що сурогат чи конформізм - це щось погане. Це нормально, якщо воно узгоджується з більш високого рівня істиною, та людина більшого сприйняти не зможе. Знання не просто так ранжувалося від профанного до сакрального. Навіть популярна містика теософічного штибу (коли люди про "Всесвіт" розповідають, це воно) може допомогти. Але зупинятися на півдороги від останньої межі усього, що існує, від абсолютної істини, від прямого до неї доступу - хоча й обмеженому часом та простором - не так цікаво.

Сприйняття належного широко відрізняється в залежності від цивілізації, від культурно-історичної традиції. Можливо, що ти зараз виступаєш (або будеш виступати) проти нашої традиції, і це цілком нормально. Але навіть в такому випадку ти не виходиш поза неї, ти користуєшся тими самими засадами, просто інтерпретуєш їх по-іншому. Контркультура зумовлена мейнстрімом (і навпаки), геґелівську тріаду "теза-антитеза-синтеза" ніхто не відміняв. Україна країна православної традиції в тому ж сенсі, в якому США - протестантської. В мене світобачення православне та релігійно-філософське в широкому сенсі: Платон), наприклад, теж православний. Відштовхуватимуся я від цього. Стосовно саморозуміння головне тут таке:
1/3(?)

 No.25453

>>25452
>В кожної людини є інтуїтивне сприйняття належного, яке і є істиною. Тому концентруватися потрібно на тому, як це сприйняття осягнути
Під інтуїтивним тут я маю на увазі пряме й цілісне схоплення загальних принципів. Ти його нізвідки не береш, воно просто є. Наприклад, чому ти існуєш? Буддист скаже, що не існуєш взагалі. Православний скаже, що існуєш, позаяк ти це інтуїтивно відчуваєш. Але це не те, від чого твоїм почуттям добре: їжа, секс і т.ін. Це й не те, що ти мав би вважати за належне, але що було накинуто ззовні суспільством. Це те, чим ти є, без чого тебе в принципі бути не може. Воно може збігатися з першими двома, але не завжди й не всюди.

Тут можна рухатися в бік відходу від усього, чим ти не є. Залишком ти й будеш. В ідеалі це шлях аскетичний та психотехнічний. Я цим особливо не займався, але зрозумів, що в гедонізмі та споживацтві щастя точно нема. Ставитися зневажливо до грошей та до матеріальних речей завжди добре, принаймні. Почитай про ісихазм, якщо це тебе цікавить.

Ще можна рухатися в бік розуміння того, чим ти є, бо це в тобі найбільше резонуватиме. Це як гра в "гараче-холодно", але з діяльністю. Я не впевнений, як це краще передати словами, але в мене від правильної діяльності виникає відчуття внутрішньої теплоти, доброти та того, що я тільки в цей час починаю справді існувати, буцімто я прокидаюся від сну.

У нагоді може ще стати діалектичне розуміння самого себе. Будь-яка особистість містить в собі дві протилежності, а їхня синтеза вказує на те, в якому напрямку тобі варто рухатися. Якщо зовсім спрощувати, це як не бути впевненим, хочеш ти подивитися бойовик чи комедію: загалом-то ти хочеш піти в кіно.
2/3

 No.25454

>>25453
Варто ще читати класиків. Якщо ми знаходимося в нашій традиції, раджу таких авторів. Порядок хронологічний, обов'язкових виокремлюю напівжирним шрифтом. Вказую твори з тих, що точно пам'ятаю і точно раджу. В інших можна просто взяти головні, що в інтернеті є:

>Платон, "Євтифрон", "Апологія Сократа", "Критон", "Федон", "Держава"

>Плотін
>Блаженний Августин, "Сповідь"
>Г. Палама
>Я. Бьоме
>Мейстер Екхарт
>Г. Ляйбніц
>Г. Сковорода, діалоги про людське щастя
>П. Юркевич, "Ідея", "Серце"
>М. Драгоманов
>В. Соловйов (це той, який філософ), "Критика відокремлених засад", "Виправдання добра"
>Н. Бєрдяєв, "Смисл творчості: досвід виправдання людини"
>В. Зєньковскій
>С. Булґаков
>Л. Шестов
>П. Флорєнскій
>Д. Чижевський, "Нариси з історії філософії на Україні"
>В. Липинський, "Україна на переломі", "Листи до братів-хліборобів", "Релігія і церква в історії України"
>О. Забужко, "Notre Dame D'Ukraine"

Я би зі Сковороди почав. Недавно вийшло гарне видання: https://book-ye.com.ua/catalog/ukrayinska-klasyka/skovoroda-najkrashche/
Російських філософів потрібно фільтрувати, бо вони люблять починати розповідати про особливий російський шлях, але в релігійно-філософській школі XIX-XX століть так сильно переплелися українські та російські впливи, що без їхнього штудіювання нам ніяк. Зокрема, Соловйов був учнем Юркевича та вважав Сковороду головним російським філософом, Бєрдяєв бачив Росію лише єдиною та великою, але центральноросійську традицію зневажав.